Хай мене Боженька простить, що так на людину кажу, проте по іншому, здається, й не скажеш.
Сьогодні я вперше побачила дійсно божевільну, схибнуту на війні, українську свиню, яку мені начебто слід сприймати, як захисника Держави.
І звертаю увагу, я спілкуюся з малечку українською між людей, де таких, як я, більшість. Проте перехожу на російську, коли гостюю у родині, де говорять російською, бо таких на Миколаївщині більшість. Це зараз мову підняли до рівня зброї, а раніше про неї говорили, як про засіб спілкування між цивілізованими людьми у розвинутій країні.
А сьогодні мені стидно за представників своєї нації, в якій мова стала понад усе, навіть понад людяність.
Хоча, про яку людяність може бути мова, коли здоровенний дядько з автоматом наїжджає на жінку з малою дитиною. Мало того, що ображає її, та ще й, судячи по звуках, трощить машину, на якій жіночка їхала.
Я й раніше писала, що ця війна матиме, як наслідок, не стільки проблем з покаліченими фізично, як за тими, в кого клепка буде загублена на цій війні, без змоги щось відкоригувати.
А дехто на війні остаточно втратив себе, як людина. Додому звір повернеться, який буде усе списувати на війну, а відриватися на сім'ї. Отой, що на відео, то точно звірюка, а не людина, і нічого людського там вже не буде
Хай Бог береже від зустрічі з такою твариною. Ні — СВИНЕЮ!
Навіть бачу, як буде бзикувати дехто, хто читатиме мою писанину. Та байдуже! Я радію вже с того, що зосталася людиною, і ніколи через мову, не посварюся з людиною. Ми народилися, коли до кожної з мов у країні була шана, і кожне життя цінувалося, і ми жили надіями.
Благаю Боженьку, щоб ті часи повернулися, та люди, хто ще при розумі, знов стали більш чуйними один до одного.
А такі, як оцей "герой"...вони назавжди залишаться на війні. Такі не повертаються, їх ненависть зжирає
Тільки зараз збагнула усю суть слів — Революція завжди пожирає своїх героїв. Мабуть до цього і йдеться..
Люди, зробіть над собою зусилля — збережіть у собі людину.
Часи дурні, але ж , маю надію, не всі дурні серед людей!
