Добридень, друзі!
Не мала змоги зайти в Інет, а стільки всього сталося у країні.
Число загиблих та постраждалих щодня зростає, а нас все казками годують про майбутню перемогу над Росією, та показують Зеленського, який за кордоном їздить, та все зброю просить для "неодмінно успішного контрнаступу", але у майбутньому. А поки розтрощену техніку росіян показують у Києві, який нібито й піддається ударам, та все одно гуляє по кафе та ресторанах, коли інші не вилазять зі сховищ, та не мають що їсти дітям.
А правду про війну ми взнаємо лише через соціальні мережі, де людське горе кричить:
"Ми не літаємо. Нічим вже давно. Заміновано не те що все, а взагалі все-все. Товариш розтяжку собою розмінував. Його щастя, що поруч був бліндаж і він в нього вскочив.
Форд постійно рятує життя, бо ми на ньому вивозимо своїх хлопців з точки, до якої броня не підійшла, підірвавшись.
Дякуємо за підтримку... "
"...Війна буде довгою і виснажливою, але не на нашу користь, якщо прямо зараз не змінимо підхід.
Є лише два виходи - здатись (розстріл чи рабство), або перемогти (кожен має долучитись в армію або в волонтерство).
Коли фронт активний, ми втрачаємо 200-500 загиблими та 500-1500 пораненими в день. Вдумайтесь в ці цифри!!!
"
Хто вам коли по телебаченню назве такі цифри? Не діждетесь, бо вони про провал керівництва на фронті кажуть гучніше, ніж Зеленський з трибун у Європі, у своїх зверненнях до політиків інших стран.
І ніхто про мир та збереження людського життя й мови не веде.
Тяжко на душі. Бо перед очима не садок з квітами, а кладовище з тисячами могил по всій країні.
І жити важко. Ціни ростуть. Скоро дітям у школу, а проблеми з дистанційкою ще не вирішені.
Потроху живемо. Добра вам усім бажаю та миру. А там розберемося як жити, аби спокою нам усім дали політики.
