Доброго ранку, друзі!
В мене є трохи часу між роботами, аби зазирнути у соцмережі. Перше ж, що потрапило на очі, виявилося ще тією новиною.
Українських вояків вбивають у тилу. Вже до батальона хлопців вбито, каже чоловік, що записав відео-звернення.
За його словами, напередодні цього запису, стався ще один випадок:
"22-річний військовослужбовець ЗСУ Олександр Коблюк з Вінничини, який з початку війни воював на різних напрямках, отримав 10 днів відпустки, сів на потяг 87 "Запоріжжя-Коваль"... Сів в 18:00, а вже в час ночі його знайшли мертвим на колії в Кіровоградській області".
Неуточнений нещасний випадок, написали в заключенні експерти.
Чоловік стверджує, що таких випадків, коли українських військових викидають з поїздів вже більш сотні.
Я вперше чую, що військових ріжуть на автостанціях та труять горілкою. В ЗМІ завжди пишуть, що це побутові бійки.
А виходить, що їх топлять, як цуценят у ставках, вішають у садках, спалюють живцем разом з прапором України.
Про що це говорить?! Та мабуть по те, що народ наш не так уж і захоплюється нашими військовими. А може їхня поведінка провокує народ до крайнощів?! Ми ж бачимо, що й пиячать, і під чимось частенько ходять та до людей чіпляються.
Ми все бачимо, от тільки нічого цьому не можемо протиставити. Та й ті хто при владі, як на мене, нічого зробити не можуть. Он у Миколаєві на початку року, згвалтували дівчинку найманці з Польщі, і рота батькам позатикали. А їх так точно вішати треба.
От такі новини. А що далі буде, страшно й думати, бо народ звіріє на очах.
А може так і має бути, бо інакше наших керманичів не спинити. Хоча, як на мене, не тих вішають!
Бувайте здорові, друзі. Я тяжко працюю, та не можу про своє життя розказувати, бо швидко знайдуть. А так, завжди є тема поговорити, бо правда рветься наружу.
