Доброго вечора, друз!. Сьогодн у кран день спогадв та жалю за загиблими у Другй свтовй вйн, чи як ранше ми завжди писали — Великй втчизнянй вйн
Доброго вечора, друз!
Сьогодн у кран день спогадв та жалю за загиблими у Другй свтовй вйн, чи як ранше ми завжди писали Великй втчизнянй вйн.
Хоч як ви називайте ту вйну, хоч як пдстроюйтесь пд миров "стандарти", люди хоч так, хоч так назви, гинули та страждали одн й тж сам.
Я кривити душею не хочу. мен болить, що усе в нашй кран з нг на голову перекручене, а людський бль та полца... Все як тод було. Тльки балачки про нацю непереможну на укранськй мов ми слухамо.
Ми скорботу демонструмо по загиблим т далеко вйни. А ви краще погляньте, що у кран коться.
Н, не затуляйте оч, не вдвертайтесь вд горя людського!
Краще запитайтеся в себе, чи чогось вас навчили спомини про ту вйну, чи ви так залишилися людьми, для яких СВОБОДА, то тльки слово?!
Чи може таки в нашй кран вибр у людей , тльки мають право на нього лише прилвегерован?! Ну ви зрозумли, про якого саме мнстра я хтла сказати.
Щось такий бардак у душ за ц дн, що й думки плигають одна за одною.
Що ж сказати на останку сьогодн?!
Скорбть не за тими, що загинули з 1941 по 1945-й, скорбть за собою та приймайте вже якесь ршення для себе. А за тими хто загинув у т роки... Шануйте хнй подвиг заради нас, ще живих та нездатних себе захистити вд нас же одурених, ошуканих, пдставлених пд нж та сором перед нашими ж ддами.
